Работа на методиста

Армянська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 4

Армянської міської ради Автономної Республіки Крим

Застосування ТРВЗ-технологій на уроках у початковій школі з українською мовою навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Армянськ – 2013

ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА                                                                           

Прізвище   Гаврилішина

Ім’я  Світлана

По батькові  Миколаївна

Район, населений пункт                            

Місто  Армянськ

Повна назва навчального закладу Армянська   загальноосвітня   школа

1-111 ступенів № 4 Армянської міської ради

Посада  учитель початкових класів

Педагогічний стаж  29 років

Кваліфікаційна категорія  вища

Вчений ступінь (звання)   Старший учитель

Нагороди (рікграмота МВО – 2005г.,  грамота АРК – 1999г., Почесна грамота МОНУ – 2004г., Подяка міського голови – 2011г.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ І. ТРВЗ як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів……………………………………………………………………………8
РОЗДІЛ ІІ. Використання ТРВЗ-технологій – основа формування пізнавальних і творчих здібностей молодших школярів………………………13

2.1. Використання досвіду ТРВЗ-педагогіки у процесі формування креативності молодших школярів на уроках української мови……………….13
2.2. ТРВЗ як інструмент «для мислення» на уроках математики…………….29
2.3. .Використання елементів ТРВЗ ( Технології розв’язання винахідницьких завдань) на уроках природознавства ……………………………………..…….40

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………51

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………………..53
ДОДАТОК А ………………………………………………………………….…55

ДОДАТОК Б..…………………………………………………………………….61

ДОДАТОК В……………………………………………………………………..73

ДОДАТОК Г………………………………………………………………………78

ДОДАТОК Д……………………………………………………………………..81

ДОДАТОК Е……………………………………………………………………..86

ДОДАТОК Є………………………………………………………………………88

ДОДАТОК Ж……………………………………………………………………105

ДОДАТОК З…………………………………………………………………….111

ДОДАТОК И……………………………………………………………….……116

ДОДАТОК І…………………………………………………………………..…121

.

 

 

 

ВСТУП
В сучасних умовах кількість змін у житті, які відбуваються за невеликий відрізок часу, постійно вимагають від людини якостей, що дозволяють творчо і продуктивно підходити до будь-яких нововведень. Для того щоб вижити в ситуації постійних змін, щоб адекватно на них реагувати, людина повинна активізувати свій творчий потенціал.

Протягом тривалого періоду навчання в школі орієнтувалося на формування, перш за все знань, умінь і навичок, носило репродуктивний, інформаційний характер. В даний час відбувається переорієнтація освіти на розвиток творчих якостей особистості..[ 2, 9]

Це означає, що кожен педагог повинен переосмислити свій педагогічний досвід і відповісти для себе на питання «Як навчати в нових умовах?» [2, 11]

На мій погляд, вчитель не просто повинен, він просто зобов’язаний прагнути не тільки до професійного зростання, але і людської досконалості. Це жорстка вимога нашої професії. І дороги пізнання привели мене до ТРВЗ – технології. Це одна з багатьох інноваційних технологій, здатних підвищити ефективність освіти.

Я прочитала різні публікації з ТРВЗ-педагогіки, ознайомилась з програмою С.Гин «Розвиток творчих здібностей» і вирішила спробувати вчитися творчості, тому що всі мої побажання щодо зміни форм роботи на уроці, всі ідеї щодо того, чому і як треба вчити, виявилися співзвучні ідеям і побажанням ТРВЗ

Теорія рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ) ,на мій погляд, займає провідне місце серед інноваційних технологій навчання дітей творчості.

В її основі лежить застосування методики нетрадиційного навчання мисленню.[22, 7]

Систему  ТРВЗ було адаптовано для роботи з дітьми у школі й дитячому садку. Праці   Г. Альтшуллера стали основою так званої творчої педагогіки. Згодом у спеціальних дослідженнях ( В. Бухвалов, Б. Злотін Г. Іванов, С. Ладошніна, М Шустерман та інш.) було розроблено методи й прийоми навчання школярів на базі ТРВЗ, а також адаптовано основні принципиТРВЗ для дітей молодшого шкільного віку.[22,4]

Суть цієї технології полягає у формуванні системного, діалектного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Використання її має не просто розвинути фантазію дітей, а навчити їх мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.[22, 27-30].

Використання в школі методики ТРВЗ організовує мислення, робить його системним, вчить знаходити і розв’язувати суперечності. На цій основі досягається більш глибоке засвоєння фактичних знань, а головне – формується стиль мислення, спрямований не на придбання готових знань, а на їх самостійну генерацію; уміння бачити, ставити і розв’язувати проблемні завдання у своїй галузі діяльності; вміння знімати закономірності, виховання світоглядної установки сприйняття життя як динамічного простору відкритих завдань – що і потрібно сьогодні в школі для підготовки до завтрашнього життя.[1, 24]

Спочатку ТРИЗ була створена для застосування в інженерній діяльності, але ті закономірності, на яких вона заснована, дозволяють її використовувати і в інших областях, у тому числі з 1989 рр. – в педагогіці[1,4]

Багаторічний досвід колег переконливо доводить можливість застосування ТРВЗ в навчанні, починаючи з дошкільного віку і молодшого шкільного віку.

До числа базисних ідей ТРИЗ відносяться наступні: творчими здібностями наділена кожен (винаходити можуть всі); творчості, як і будь-якої діяльності, можна навчитися; особливе місце в навчанні займає курс Розвитку Творчої Уяви, призначений для подолання стереотипів мислення, вироблення вмінь працювати з нетривіальними ідеями.[7]

В основі ТРВЗ педагогіки лежать:
1) методики і технології, які сприяють розвитку творчої уяви (РТВ);

2) методологія вирішення проблем, заснована на законах розвитку систем, загальні принципи розв’язання протиріч і механізми застосування їх до вирішення конкретних творчих завдань (ОТСМ – загальна теорія сильного мислення);
3) виховна система, побудована на теорії розвитку творчої особистості (ТРТЛ).[1,14-15]

Щоб навчати за допомогою ТРВЗ в початковій школі, необхідно дотримуватися умови:
а) вчителю необхідно навчитися прийомам і методам ТРИЗ;
б) регулярно тренувати творче мислення.[7]

Мета моєї роботи полягає в тому, щоб показати, як використовуючи елементи ТРВЗ-технологій на уроках

– формувати у дітей правильне ставлення до навколишнього світу, основ аналізу дійсності;
– розвинути у дітей самостійність, впевненість у своїх силах, відчуття, що вони можуть впоратися з вирішенням будь-якої задачі.
– підвищити рівень загальної освіченості учнів;
– формувати позитивне ставлення дітей до навчального процесу;
– вчити аналізувати і вирішувати винахідницькі, практичні та соціальні завдання;

– цілеспрямовано розвивати системно-діалектичне мислення.
– розвивати пам’ять, увагу, логіку та інтелект у цілому;
– розвивати творчі здібності (швидкості, гнучкості, оригінальності мислення);
– розвивати просторове мислення;
– розвивати мовлення, вміння аналізувати, синтезувати, комбінувати;
– розвивати творчу уяву.

– створити умови для повноцінного інтелектуального та психічного розвитку дітей;
– виробити в учнів евристичні, проблемні та дослідницькі навички навчальної діяльності;
– створити умови для прояву та розвитку індивідуальних здібностей і нахилів кожної дитини.
Завдяки чому успішно вирішуються наступні задачі:
– всебічний розвиток особистості дитини, її обдарувань і творчих здібностей,

– формування пізнавального інтересу та здібностей дітей до творчості через введення їх у світ проблемних ситуацій та винахідницьких завдань, вирішуючи їх, використовуючи елементи ТРВЗ;
-розвиток навичок системного, пошукового, винахідницького мислення через розглядання подій, предметів, явищ, речовин в їх розвитку, зміні, застосуванню;
– розвиток творчої уяви через спеціальні ігри, вправи, тренінги, прийоми фантазування;
– виховання культури спілкування і навички співпраці з однолітками і дорослими через колективну творчу діяльність;
– стимулювання впевненості дітей у своїх силах і здібностях, створення умови для їх актуалізації;
– створення умов для раннього виявлення інтересів і здібностей дітей, з подальшим їх розвитком .

      ТРВЗ-педагогіка ще молода наука, тим не менше, ряд основних закономірностей,
які дозволять виховати таку людину з духовним, інтелектуальним, вольовим і творчим ресурсом, яка реалізує місію ТРИЗ-педагогіки – є. Ніхто не каже, що завтра все
буде добре, але я вірю, що цю роботу треба починати і вести її сміливо, широко, науково, грамотно, терпляче – до перемоги. І роль педагогіки тут важко переоцінити, бо педагогіка
працює на майбутнє.[22, 36]

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТРВЗ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ

Посередній вчитель розповідає.
Хороший вчитель пояснює.
Чудовий вчитель показує.
Геніальний вчитель надихає.
Вільям Уорд

Для мене ТРВЗ дуже демократична технологія, перш за все тому, що вона однаково дає можливість розвиватися і творити будь-кому: і дорослому, і дитині, і « сильному»і « слабкому». « Творчості можна навчити» і «Творцем може стати кожен». [ 6,] Але щоб творити, одного бажання мало. Потрібен інструмент, потрібна методика, що дозволяє досягати результатів кожному бажаючому. Для мене таким інструментом стала ТРВЗ-педагогіка.
Основа ТРВЗ – це функціонально-системний підхід. Виявляючи причинно-наслідкові зв’язки і виявляючи приховані залежності, системний підхід виступає в якості інструменту для аналізу ситуацій і об’єктів, а також дає можливість організувати інформацію та робити висновки. освоювати на їх основі приватні закони різних наук і пояснювати явища навколишньої дійсності.[22, 12]
Виконання аналізу за певними правилами дозволяє сформувати навички такого вміння і потім за аналогією використовувати їх при аналізі будь-яких ситуацій і об’єктів.
      Особливість ТРИЗ полягає в тому, що вона пропонує алгоритмічні методи формування усвідомленого, керованого, цілеспрямованого і ефективного процесу думки, що здатна, тобто працює на підвищення культури мислення.
В результаті в учнів формується мислення, здатне оперувати найбільш загальними фундаментальними закономірностями.[1, 36]

Використання ТРВЗ технології робить педагогічний процес ефективним, формує системно-діалектичне мислення, самостійність учнів, поглиблює їх предметні знання.

У початковій школі використовуються в основному прийоми та методи розвитку творчої уяви і мислення з використанням елементів ТРВЗ, спрямовані на інтенсивний розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

На сьогоднішній день я використовую у своїй педагогічній діяльності такі прийоми ТРВЗ-технології

модель “Елемент – назва ознаки – значення ознаки” для розгляду складових частин досліджуваного явища та їх значень (природознавство,українська мова, російська мова (складання лексичного значення слова)).
«Так-нетка» – метод звуження пошуку за допомогою постановки запитань, на які можна відповідати «так-ні». Найпоширеніший метод, що застосовується з перших уроків першого класу. Розвиває вміння виділяти різні ознаки об’єктів, здійснювати групування об’єктів, ситуацій, явищ за виявленими характеристиками, здійснювати класифікації об’єктів за різними підставами, вибирати підстави для класифікації в залежності від мети і конкретної ситуації, дозволяє звужувати поле пошуку, розвиває вміння орієнтуватися в просторі, аналізувати ситуації.

   - «Метод спроб і помилок». 
            Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових рішень. До нього вдаються при розв’язанні завдань нижчого рівня, де можна перебрати
близько двох десятків варіантів. Даний метод полягає в тому, що можна
пропонувати будь-які рішення, якими б безглуздими вони не здавалися на
перший погляд. Для молодшого школяра цей метод є першою посвятою у самостійну розумову діяльність, першим кроком у творчість.
   - модель «Морфологічна скринька / скарбничка» для створення інформаційної скарбнички і подальшої побудови визначень при вивченні лінгвістичних, математичних понять.

Модель служить для збору і аналізу інформації по заданим ознакам, виділення істотних і неістотних ознак досліджуваного явища. Скарбничка універсальна, може бути використана на різних предметах:
-на українській мові – збір частин слова для конструювання нових слів; збір лексичних значень багатозначних слів; складання синонімічних і антонімічних рядів; скарбничка фразеологізмів і їх значень; скарбничка слів, що містять певну орфограмму; скарбничка споріднених слів;
-на математиці – збір елементів задачі (умов, питань) для конструювання нових завдань; складання скарбничок математичних виразів, величин, геометричних фігур для їх подальшого аналізу та класифікації;
-на природознавстві – скарбнички різних видів тварин і рослин;
-на читанні – скарбничка рим, метафор; скарбничка особистісних якостей для характеристик героїв.
   – «Системний ліфт» для розгляду частин досліджуваного об’єкта і об’єкта як частини іншого великого об’єкта (природознавство, українська мова,російська мова).
– модель “Створи паспорт” для систематизації, узагальнення отриманих знань; для виділення суттєвих і несуттєвих ознак досліджуваного явища; створення короткої характеристики досліджуваного поняття, порівняння його з іншими подібними поняттями (українська мова, російська мова, математика, природознавство, читання).
Це універсальний прийом складання узагальненої характеристики досліджуваного явища за певним планом. Може бути використаний для створення характеристик:
– на читанні – героїв літературних творів;
– на природознавстві – корисні копалини, рослини, тварин, частин рослин, систем організму;
– на математиці – геометричних фігур, математичних величин;
-на українській та російській мовах- частин мови, членів речень, частин слова, лингвістичних термінів.
   – «Складання плану/розкадровка» для складання простого і розгорнутого плану прочитаного твору (читання).

   -«Метод маленьких чоловічків» для створення уявлення про внутрішню структуру тіл живої і неживої природи, предметів (природознавство).

   –«.Метод мозкового штурму.»
«Мозковий штурм» – один з найбільш відомих методів колективного пошуку рішень. Застосовується при пошуку рішень в різних областях людської діяльності при нестачі інформації.
Мета методу: стимулювати групу до швидкого генерування великої кількості різноманітних ідей. Класичним прикладом даного методу є телевізійна гра «Що? Де? Коли?»

   – «Метод фокальних об’єктів» («утримання у фокусі») – метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до початкового об’єкту властивостей або ознак випадкових об’єктів. Застосовується при пошуку нових модифікацій відомих пристроїв та способів.

   – «Метод протиріч».
Протиріччя – ситуація, при якій будь-яка зміна системи і її частин і добре, і погано одночасно.

      Існує група методів та прийомів, які не є ТРВЗовськими, але широко застосовуються в даній технології: Усвоїй роботі я використовую:

   -«Круги Луллія».
Круги Луллія являють собою кілька кіл різного діаметру, нанизаних на загальний стрижень (за типом пірамідки).У верхній частині стрижня встановлюється стрілка. Круги рухливі. Всі вони розділені на однакову кількість секторів. При вільному обертанні кіл під стрілкою виявляються певні сектори. На секторах розміщені малюнки, написані слова й цілі вислови. Ставимо запитання ,і з допомогою отриманої комбінації отримаємо відповідь, яку треба розшифрувати, підключивши уяву. (див..Додаток А,1))

   – «Синектика»
Синектика є розвитком і удосконаленням методу мозкового штурму.
При синектичному штурмі допустима критика, яка дозволяє розвивати і видозмінювати висловлені ідеї. Синектика широко використовує аналогії і асоціації.     Синектика розвиває вміння розглядати об’єкти, ситуації, явища з різних точок зору, змінювати точку зору на звичайні об’єкти з допомогою заданих педагогом умов.

-«Блоки Дьєнеша» – універсальна розвиваюча гра ,  « Системний оператор», «Символічний ланцюжок» та інші.( див. Додаток А 2),3),4),5)).

      ТРВЗ – це складний, але цікавий процес оволодіння знаннями. В даний час в освітній політиці пріоритети віддаються інноваційним педагогічним технологіям, вчені і практики придумують, винаходять нові форми роботи. Було виділено чотири покоління інноваційних технологій. ТРВЗ відноситься до четвертого, самого нового покоління, де «інновації педагогів спрямовані на розвиток інноваційного мислення та інноваційної діяльності учнів»[22, 11 ]. Чим викликана друга «молодість» технології, якій уже 70 років?
Відповідь на це запитання проста. «Головні завдання сучасної школи – розкриття здібностей кожного учня, виховання порядної і патріотичної людини, особистості, готової до життя у високотехнологічному, конкурентному світі», що прямо перегукується зі стратегічним завданням ТРВЗ.[22, 43 ]
Застосування ТРВЗ дозволяє вчителю надихати своїх учнів на відкриття нових знань, пошук відповідей на питання, на поєднання непоєднуваного, на бажання винаходити, мислити, отже, ТВОРИТИ, а не спостерігати. А, значить, ТРВЗ – технологія може допомогти кожному вчителеві стати геніальним.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

ВИКОРИСТАННЯ ТРВЗ-ТЕХНОЛОГІЙ – ОСНОВА  ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ І ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ  МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1.ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ТРВЗ-ПЕДАГОГІКИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Дитина з раннього дитинства може й повинна знаходитись у середовищі розвинутого навчання: спостерігати, порівнювати,шукати рішення, домислювати. Придумувати, фантазувати, тобто бути залученим до діяльності пошуку і творчості. Розв’язання суперечностей і подолання труднощів є умомою розвитку творчих, тобто особистих якостей людини. Ні для кого не секрет, що в наш час наші діти отримують дуже багато інформації, і її неможливо утримати в пам’яті, та й не обов’язково. [22, 9]

Головним пріоритетом освіти є виховання творчої особистості.[6]

Завдання вчителя – організувати процес навчання таким чином, щоб кожне зусилля з оволодіння знаннями протікало в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, формування в них таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння. Школярів необхідно вчити самостійно працювати, висловлювати і перевіряти припущення, здогадки, вміти робити узагальнення вивчених фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях.[2, 31]

На уроках української мови я навчаю дітей спілкуватися, розвивати, удосконалювати вміння та навички в усіх видах мовленнєвої діяльності, розширюю уявлення про особливості української культури, намагаюся сформувати в учнів системне мислення.  Щоб при необхідності вони могли  перенести свої знання у нову ситуацію, змогли самостійно проаналізувати проблему, побачити щось нове у знайомому об’єкті,  могли витягти значущі види з узагальнення, не боялися робити нові відкриття.

Тому на уроках української мови та читання я застосовую різні навчальні ігри, елементи ТРВЗ (теорія розв’ язання винахідницьких завдань), для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці використовую  різноманітні творчі завдання.

Щоб донести красу рідної мови до кожного учня, викликати бажання оволодіти нею досконало, необхідно підтримувати стійкий інтерес до вивчення граматики, мовних явищ.В цьому мені допомагають різноманітні дидактичні ігри. (див.ДОДАТОК Б )

. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. [5, 5]

При вивченні тем ” Звуки і букви”, “Алфавіт”, “Слово”…Учням пропонуються такі завдання:

«НАЗВІТЬ СУСІДІВ»

Мета: Учити переносити раніше засвоєні знання ( на уроках математики)в нову ситуацію

Назвіть сусідів звука (а) в таких словах: басейн, плащ, залізо, упав, комахи, каже, драбина, жайвір, малий, гай…

..«ЗНАЙДИ ЗАЙВЕ»
Мета: навчити дітей виділяти загальні ознаки в словах-поняттях.
Завдання: знайдіть зайве слово,
ЧЕРВОНИЙ, ЖОВТИЙ, СТИГЛИЙ можна назвати загальним словом слова, що залишились?

«ТЕЛЕГРАФІСТИ»

Мета: Розвивати в учнів розумові операції аналізу і синтезу

Учитель промовляє окремі звуки, а діти складають із них слова. (л-і-т-о; з-о-ш-и-т; -п-і-в-н-и-к).

«ЗБЕРИ БУКЕТ»

Мета: Учити переносити раніше засвоєні знання в нову ситуацію

Леся та Іванко збирають букет для мами. Але Леся може брати тільки квіти, назви яких починаються з м’яких приголосних. А Іванко – назви яких починаються з твердих приголосних. Допоможіть дітям. Лесі допомагають дівчатка, а Іванкові – хлопчики.

Тюльпан, нарцис, троянда, півонія, айстра, ромашка, лілія…

«ОРФОГРАФІЧНА СКРИНЬКА»

Мета: Учити самостійно аналізувати проблему і знайти правильну вівповідь

Правильно записати ненаголошену голосну і дібрати перевірне слово.

Матеріал для гри:

с…ло з…рно с…ни оз…ро

л…сток с…стра м…жа с…чі

«ПОДИВИСЬ У СЛОВНИЧОК»

Мета: Вчити користуватися словником.

Перевір за орфографічним словником правопис поданих слів. Виграє той, хто швидше і без помилок закінчить роботу.

Пш…ниця, к…шеня, кор…дор, орд…н, кр…ниця, с…кретар, абр…кос, к…піти, г…рой, д…ректор, д…ван, ч…ремха.

При вивченні  теми «Алфавіт» використовую розвиваючу ТРВЗовську

гру “ТАК – НІ”
Мета: знайомство з послідовністю букв в алфавіті, їх характеристики (зовнішній вигляд, розряди звуків, які букви позначають – голосні і приголосні, тверді і м’які тощо).
На дошці висить алфавіт, написаний у вигляді ряду, у вигляді таблиці (5-6 рядів літер), каса букв

Завдання:
1. Обігрування алфавіту.
– покажи і назви першу (останню) букву в ряду (в таблиці),
– покажи і назви першу букву свого імені (прізвища),
– покажи і назви букви, які ти знаєш,
– знайди всі букви, якими позначаються голосні звуки,
– я назву слово, а ти знайди букву, з якої воно починається,
– знайди схожі по написанню букви,
– знайди букви, в написанні яких тільки прямі відрізки (П, М, Ш, тощо),
– знайди парні букви, що позначають пари дзвінких і глухих звуків) і т.д.

ІІ.Варианты звуження поля пошуку при відгадуванні загаданої літери:
.1. Робота з ознаками, значення яких розташовано в ряд.
а. Відгадування загаданої літери у рядку:
– Це буква?
– Це справа (зліва) від літери? І т.д.
Примітка: якщо дитина не знає букву, він вказує на неї: А вчитель називає її.
б. Відгадування даної літери в таблиці:
– Ця літера у третьому ряду зверху?
– Ця буква вище третього ряду зверху?
– Ця літера у першому ряду?
– Буква М? (розбиття ряду букв на дві частини),
– Це перед буквою Г? і т.д.
2. Робота з ознаками, значення які НЕ розміщуються в ряд:
– Ця буква позначає голосний звук?
– Ця буква позначає дзвінкий приголосний (шиплячий, свистячий звук)?
– Ця буква позначає один звук?
– Ця буква складається тільки з прямих відрізків? (по зображенню).

Для розвитку в учнів логічного мислення , розумових операцій аналізу і синтезу використовую «Метод асоціацій чи каталогу» – перенесення властивостей з одного предмета, об’єкта, явища на інший.

ДОЩ           РАДІСТЬ

Сміх

Салют

Подарунки

Смішний дощ – літній, діти бігають по калюжах і сміються.

Дощовий салют – кольоровий фонтан.

Дощові подарунки – гриби, квіти.

А при вивченні теми«Склад слова», «Споріднені слова» …учням пропонуються такі завдання:

«ПРИДУМАЙ СЛОВО» ( Круги Луллія)
На першому колі склад, на другому – картинки, які починаються із цих складів. «Стрілка зупинилася на «ва», давай пошукаємо продовження слова. Так, це ваза».

«ЗНАЙДИ СПІЛЬНЕ»
Мета: збагачувати словниковий запас учнів, вчити знаходити у будові слів загальне.
Завдання: а)пояснити спорідненість слів.

Танцюрист – танок
диктор – диктант

листоноша-листівка

п’ятниця – п’ятірка
«Відгадай «МЕТАГРАМУ»
Мета: Розвивати в учнів розумові операції аналізу і синтезу
Завдання: відгадайте загадку.
З «т» – я геометрична фігура в математиці

і розділовий знак у російській мові ( стою в кінці речення)

З «д» – я член сім’ї,

Для розвитку уваги, уяви доречно використовувати на уроках метод «Символічної синектики»( використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок).

Завдання:

–       зобрази символами героїв казки

–       відгадай назву за зображеннями;

–       перекажи казку або вивчи вірш за схематичними позначками…

«КОМУ ЩО ПОТРІБНО»

Мета: Розвинути в учнів розумові операції аналізу і синтезу
Учитель називає професію, а діти називають необхідні для роботи предмети:

Лікар – халат, ліки, термометр…

Вчитель – книги, зошити, ручки, олівці…

«ЗАКІНЧИ ПРИСЛІВ’Я»

Мета: Розвивати логічне мислення, пам’ять,мовлення

Робота у групах

Групи одержують картки із закінченням прислів’я. За початком прислів’я члени групи по черзі повинні назвати її закінчення. Якщо члени першої групи не знають чи неправильно називають це закінчення, то право відповіді одержує інша група.

При правильній відповіді група одержує картку з початком другого прислів’я й повинна назвати все прислів’я.

Як дбаєш, (так і маєш)

Зробив діло – (гуляй сміло).

Краще гірка правда, (ніж солодка брехня)

Для  розвитку логічного мислення та творчих здібностей пропоную такі завдання:

«ЛАНЦЮЖОК СЛІВ»

Мета: Розвивати в учнів логічне мислення, спостережливість, увагу.

Замінюючи букви, утвори нові слова (Наприклад: майка-гайка-чайка; дід-рід).

Тік – суд – рев –

Гак – бук – калина –

Можна запропонувати ще один цікавий«ЛАНЦЮЖОК»  Від дітей вимагається     увага і зосередженість.

Утворити ланцюжки до слів, дописуючи до останнього складу поданого слова щеодин або кілька складів, щоб утворилося нове слово. Гра може бути командною. Виграв той, у кого довший ланцюжок.

Наприклад, вихідне слово «коса»

( Косаловитишафарамашинадіялинкалина…)

  «СХОВАНКА»

Із букв даного слова скласти якомога більше слів  

      1 група: ІГРАШКА ( ГРА, РАК, КАША, РІКА, ІРА, РАКША …)

     2 група: БЛИСКАВКА ( ЛИС, КАВА……….)

     3 група:СИРОЇЖКА  СИР, ЇЖ………………..)

        – Виграє та група, яка напише більше слів за 2 хвилини.

«ПІДБЕРИ СИНОНІМИ»

Різкий вітер. Різкий біль. Різкий поворот. Різке світло, (гострий, крутий,шпаркий, сліпучий).

Різкий вітер — шпаркий.

Різкий біль – гострий.

Різкий поворот – крутий.

Різке світло – сліпуче.

Чому не можна сказати „шпаркий біль”, „крутий вітер”, адже слова різкий – гострий, різкий – крутий – синоніми?

Ще один із способів розвитку творчого мислення учнів, один із цікавих прийомів методики ТРВЗ, який я застосовую на своїх уроках, є складання казок.                      ( див.Додаток В)

Діти люблять казки. На уроках української мови підходжу до використання казкового матеріалу нетрадиційно, взявши за основу рекомендації авторів ТРВЗ .

Нетрадиційно – це значить оригінально, незвично, по-своєму не тільки сприймати, але й творчо змінювати хід розповіді, придумувати різноманітні кінцівки, вводити непередбачені ситуації, змішувати кілька сюжетів у один.[22,17]

Нетрадиційний підхід дає нам можливість усвідомити, що в казці чи в герої добре, а що погано, створити нову ситуацію, де б герой виправився, добро перемогло, зло було покаране, але не жорстоко й нелюдяно. Здорова у своїй основі, конструктивна ідея: все можна поліпшити, удосконалити, змінити для блага людей – повинна стати творчим девізом для дитини. Така головна ідея [22,26]

Наприклад, у казці «Рукавичка» моральність уроку розкривається з допомогою приказки «В тісноті, та не в образі». Так. не в образі, але ж на шкоду комусь. Ось тут і починаються протиріччя.
Творчо вирішувати протиріччя – одне з найважливіших питань в системі
освіти дітей цього періоду. [ 15, 8] Отже, що ж це за протиріччя в цій
казці, повз якого проходять і дорослі. Вся увага дорослих і дітей прикута до рукавички і її гостей. Всі забули про діда, який взимку залишився без рукавички. А як важливо розглянути різні сторони цього випадку. Для кого добре, що це сталося, а для кого погано. А може бути, не так погано і для діда (баба зв’яже йому нові рукавички). Діти можуть не погодитися з пропонованими коментарями і зробити власні висновки.

Наведу ще приклад:

ВИЗНАЧАЮ ПРОБЛЕМУ У ВИГЛЯДІ ПРОТИРІЧЧЯ.
«Що це: колюче – і неколючее?…»
– Що це: місцями колюче, місцями неколючее, то колюче, то неколюче, окремо колюче, разом неколючее?
Діти доводять, що це їжачок. Спинка колючий, черевце неколюче. Коли йде без поклажі – колючий, коли несе на спині листочки, гриби – неколючий. Один – колючий, а якщо з’єднати двох їжаків спинками – вони неколючі Відповідь приймається.( Я, правда, мала на увазі кнопку, але мало що я мала на увазі!)
Підставте в цю загадку замість “колючого” іншу ознаку – вийде нова загадка.

-А тепер – увага! – дуже важке завдання: спробуйте свою загадку… розгадати!

ВЧУ ДІТЕЙ У ВСЬОМУ БАЧИТИ ХОРОШІ І ПОГАНІ СТОРОНИ

Нерідко використовую ТРВЗівську гру «Добре-погано». Розводимо у сторони хороші і погані вчинки, явища т. т робимо ще один крок у формуванні доброти, нехай поки на рівні уявлень.[ 20,32]
Абсолютно хорошого в житті не існує, так само як і абсолютно поганого. Кожен “плюс” містить в собі “мінус” і навпаки. Розв’язати задачу – значить усунути “мінус”, зберігти “плюс”.

Переді мною – стопка дитячих зошитів. Гарне і погане в одному предметі…

Голка шиє – добре, голка вколола палець – погано.

Людина засмагає під далеким сонцем – добре. А ось інший занадто наблизився до сонця (як Ікар?) і охоплений полум’ям – погано.

Пічка зігріває хлопчину – добре. Але чорний дим з труби обволікає красиву квітку – погано.

Періодично показую своє ставлення до того чи іншого героя, формуючи тим самим більш усвідомлене ставлення до добра і зла:

«Мені не дуже подобається Івасик-Телесик. Вгадайте, чому?»
Тобто конкретний зміст кожної казки підказує шляхи виховання добрих почуттів.

Працюючи з казками,навчаю дітей порівнювати, зіставляти; формую звичку доводити, що це так або інакше;ставлю дитину на місце позитивного чи негативного героя, вчу співпереживати діям і вчинкам героїв.

(«- Доведи, що Маруся краща за всіх». «Кого тобі жаль у цій казці?».та інш) [ 7 ]

При складанні плану твору використовую один із прийомів ТРЗВ –  прийом «розкадровки». Кожен кадр – це схематичне зображення подій, що відбуваються з героями. Зміна кадру – зміна місця дії, зміна ситуації для героя (з позитивної на негативну або навпаки).[ 2, 21]

Наведу приклад розкадровки для казки, створеної учнями. В якості героїв казки про місток учнями були обрані Пляшка і Корок, які жили по різні боки річки, дружили і ходили один до одного в гості через місток.

1 кадр. Намалюйте героїв нашої казки. Якими вони були за характером, як жили?
2 кадр. Почули вони указ царя:  вранці моста на річці не повинно бути, щоб не заважати  прогулянці царя на своєму новому кораблі.
Як бути?
3 кадр. Стали думати, що ж робити: міст потрібен, але й таким, як він є, його не можна залишити.
4 кадр. Вирішили зробити місток навпаки. Зобразіть одержаний місток.
5 кадр. Краще зробити міст з розбірних частин. Намалюйте.
6 кадр. Може, краще об’єднати його з чим-небудь? Зобразіть найбільш вдалі ідеї.
7 кадр. Щоб цареві міст не заважав на прогулянці, його потрібно зробити рухливим, а щоб можна було ходити по ньому в гості, – нерухомим.
8 кадр. Ми в казці. Уявімо, що міст сам, без нічого, то стає рухомим, то нерухомим. Зобразіть чарівний місточок.
9 кадр. Творче завдання. Як зробити придуманий місток героям всього за одну ніч?
10 кадр. Чим закінчилася казка?
Нерідко створюємо «паспорт літературного героя». Наприклад, ось такий паспорт створили мої діти, вивчаючи твір  П.П. Єршова «Коник-Горбоконик»:
Ім’я – Іван
Автор (творець) – П.П. Єршов
Прописка – російська казка «Коник-Горбоконик»
Де живе – в град-столиці
Ким служить – конюхом у царя
Особливі прикмети – сміливий, хитрий, цікавий, виконує всі накази царя, не докладаючи особливих зусиль (допомагає йому у всьому коник Горбоконик).

За складеним паспортами героїв проводжу з учнями вікторини. Для цього перемішую ліві і праві частини паспорта і прошу відновити їх. Складаю казкові листи, в яких описую події, що відбуваються з героєм, але не називаю його імені, завдання учнів – назвати героя, автора і твір.

Використання прийомів ТРВЗ на уроках читання сприяє формуванню навичок уважного, усвідомленого читання, прищеплює інтерес і любов до читання художньої літератури.
Розвиток творчої уяви молодших школярів передбачає використання в навчанні алгоритмічних процедур створення творчих продуктів (казок,

загадок, розповідей та інш.)[ 6 ]

Наступний прийом ТРВЗ, який застосовую на своїх уроках, – складання загадок.

Загадка – це справжня висока творчість. (див.Додаток Г)

Алгоритм творення загадок завдяки своїй універсальності може використовуватися протягом усього періоду навчання.
Послідовність етапів творення загадок:

1. Вибрати об’єкт, про який буде писатись загадка.
2. Описати кілька характерних ознак (порівнянь) даного об’єкта.
3. Виключити об’єкти, що володіють такими ж ознаками.
4. Відредагувати отриману загадку (можна зробити її ритмічної або римованої).

Для наочності використовую опорні схеми:
загадки за ознаками:

який? що таке ж саме?

але

не

загадки за діями:

Що робить? Що робить ту ж саму дію??

але

не

асоціативні загадки

На що схоже? Чим відрізняється?

як

але не

Так, при роботі над складанням загадок за діями об’єкта, пропоную дітям відгадати загадки, записані на дошці і проаналізувати, як вони складені.
. Світить, а не сонце,
Висить, а не груша,
Нагрівається, а не праска.
Що це? (Лампочка)

Загадки за діями бажано придумувати про рухливі, „активні” об’єкти, які самі виконують різноманітні дії. Можна придумувати цікаві загадки за діями про тварин, людей, транспорт, побутову техніку та інш.

Методика написання твору за картиною (у першому класі – усних оповідань за сюжетним малюнком, у 2-4 класах – письмових творчих робіт за планом, за опорними словами, за обраною темою) відрізняється від традиційної насамперед активізацією словникового запасу учнів, використанням різних каналів сприйняття, розглядом сюжету картини в динаміці:

Назва етапу     Формулювання завдання для дітей
Аналітичний: склад картини – Назвіть предмети, які ви бачите на картині (відповіді дітей учитель на дошці записує у вигляді символічних малюнків або словами)
Сприйняття об’єктів через різні органи чуття – Уявіть собі, що ви опинилися всередині цієї картини. Які звуки ви б могли почути? (Які б вловили запахи? Що можна було б спробувати на смак? Що відчуєте, якщо доторкнетеся до…)
Використання виражальних засобів мови (складання загадок і метафор) – Придумайте, на що схожий …
– З чим можна порівняти …
– Назвіть, які ознаки є у …
– Що може робити ..
Перетворення сюжету в часі Що могло бути перед тим, як… (називається ситуації, зображені на картині).
– Що станеться після того, як…
Сприйняття сюжету з різних точок зору – Придумайте розповідь від особи … (називається як живий, так і неживий об’єкт).
– Опишіть, про що думає, якщо він зараз (захворів, чи зрадів, або поспішає, або йому самотньо…)
Змістова характеристика картини – Виберіть і поясніть, яке із запропонованих прислів’їв може бути назвою картини (учитель пропонує 4-5 прислів’їв різної тематики)

Дітям подобається працювати з алгоритмами. Вони успішно застосовують їх у самостійній навчальній діяльності, що дозволяє забезпечити творче застосування отриманих знань, сприяє підвищенню активності та мотивації учнів, надає молодшим школярам можливість успішної самореалізації.[2, 74]

.Наступний прийом ТРВЗ, який застосовую на своїх уроках, – складання

метафор.
Метафора створюється шляхом перенесення властивостей одного об’єкта на інший і заснована на прихованому порівнянні. Наприклад: складемо метафору про моркву. Працюємо за алгоритмом:
1. Що? Морква
2. Яка? Красива.
3. Хто така? Принцеса.
4. Де? На городі.
5. На якому? На веселому городі.
6. Якого? Веселого городу.
7. Що вийшло? Принцеса веселого городу.
8. Складемо речення: Помаранчева принцеса веселого городу красувалася на сонечку.

На перших уроках вивчення розділу “Слово і його значення” використала модель «Елемент – назва ознаки – значення ознаки» для конструювання лексичного значення знайомих слів (наприклад: школа, парта, підручник).

Для цього учням запропонувала відповісти на питання: До якого класу предметів відноситься? З якого матеріалу «предмет» зроблений? Для чого служить?». Учні записали:

– «Школа – будинок з цегли, дерева, бетону, місце, де вчаться»,

– «парта – предмет меблів, виконаний з дерева, за нею сидять в школі»,

– «підручник – книга, по якій навчаються в школі».

Отримані характеристики предметів порівнювалися з лексичним значенням слова в тлумачному словнику. Також пропонувалося лексичне значення слова, складене з тих самих  питань, а учням необхідно було відгадати слово.
Ця ж модель була використана на наступних уроках розділу “Лексика” для формування уявлення про багатозначні слова. Модель дозволила вийти на усвідомлення того, що у багатозначних слів є щось спільне істотне у всіх значеннях (наприклад: корінь дерева, зуба, слова – це те, що є головним, основним, без чого вони не можуть існувати; значення слова утворені за подібністю позначаються цим словом предметів і явищ дійсності).
Така робота дозволила усвідомити поняття «лексичне значення слова», «багатозначні слова», підвищити інтерес до вивчення української мови.      Учні стали створювати свої тлумачні словники, обмінюватися ними, складати і загадувати один одному загадки про багатозначні слова.

Для розвитку уяви дітей дуже важливо, щоб вони навчилися “вживатися” в отриману ними фантастичну ситуацію. Ми пробували складати розповідь “Як я став велетнем”, де неодмінно треба було вказати, як це сталося (чому оповідач раптом так виріс), що він побачив навколо себе, що йому стало легко робити і що, навпаки, складно.

Дуже важливо, щоб діти навчилися описувати фантастичний об’єкт, порівнюючи його з реальними об’єктами.

У нас популярне таке завдання: “Я бачила таку велику людину, що вона за один крок могла пройти піввулиці” – кажу я, – “Хто може описати людину ще більшу?” Починається змагання. Кожна відповідь починається зі слів “я бачив…” або “А моя людина могла    З цією ж метою ми малюємо дуже велике дерево (треба показати, що воно вище чогось страшенно високого), дуже маленького звірка.

У молодших школярів переважають образні форми пізнання. Я вважаю, що розвитку уяви можна сприяти, вміло застосовуючи наочні посібники. Намагаюся використовувати максимально просту допомогу, змушуючи дітей “додумати”, “дофантазувати” ілюстрацію завдання. «Ось такі котушки, тільки величезні, завбільшки з цю парту, треба було перевозити у вагоні» (показую звичайні котушки з нитками).

Більш широко у своїй роботі застосовую ігрові технології. Давно відомо, що

гра дає дітям можливість розкрити свої здібності в безпосередній обстановці.

Гра – провідна діяльність дітей 6-7 років. У ній діти репетирують соціальні ролі і відносини. Тому логічно проводити на уроках сюжетно-рольові ігри з елементами ТРВЗ.

Гра “Теремок”
Мета: тренувати аналітичне мислення, вміння виділяти загальні ознаки шляхом порівняння.
Реквізит: малюнки різних об’єктів, наприклад: гітара, чайник, будинок, сумка, дерево, яблуко, олівець і т.д. На кожну дитину – один малюнок.
Введення в гру: нагадування казки “Теремок” та пропозицію зіграти казку в зміненому вигляді.

Хід гри:
1-й варіант:
Кожна дитина отримує свій малюнок і грає за намальований об’єкт. Вибираємо одного з дітей господарем теремка, а інші по черзі підходять до терему (теремок чисто умовна – шафка, килимок або просто частина кімнати) і проводять з господарем наступний діалог:
– Тук, тук, хто в теремочку живе?
– Я, (називає себе, наприклад, гітара). А ти хто?
– А я – (називає себе, наприклад, яблуко). Пустиш мене в теремок?
– Якщо скажеш, чим ти на мене схожий, то пущу.
Гість повинен порівняти обидва малюнка, виявити загальні ознаки і назвати їх. Наприклад, і у гітари і у яблука є паличка. Після цього гість заходить в теремок, а до господаря звертається наступний учасник гри.

2-й варіант:
Те ж, що і в першому варіанті, але господар постійно змінюється – увійшовший гість стає господарем, а колишній господар приєднується до решти дітей.

Загадки, казки , метафори створені учнями, показують, що в дітей розвивається вміння спостерігати, порівнювати ,узагальнювати. [2, 49]

І як результат у дітей підвищується інтерес до уроків української мови та читання. Систематична робота з організації творчої діяльності на уроках розвиває у учнів ініціативу, виховує волю, потребу у знаннях. Використання на уроці методів та прийомів з ТРВЗ-педагогіки роблять урок особливо цікавим і привабливим, дарує учням радісні хвилини.[6] А там, де учні бажають навчатися, прагнуть знати більше, є позитивні емоції. Тоді й можна чекати гарних результатів від наших маленьких школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. ТРВЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ «ДЛЯ МИСЛЕННЯ» НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Особливої актуальності на сучасному етапі розбудови нашої держави набувають проблеми формування творчої особистості.

Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.[6]

Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися?

На ці питання не можна відповісти напевне. Як зацікавити дітей? Як привернути їх увагу до математики? Звичайно, за допомогою того, що їм буде слухати найцікавіше, того, що вони будуть робити із задоволенням.

Як донести матеріал до їх свідомості яскраво і красиво, щоб запам’яталось надовго і назавжди?

Універсальних технологій немає, шлях до творчості педагоги обирають самі. Я вважаю, що ТРИЗ дозволяє навчати школярів винахідницькій творчості, дає багато методів, за допомогою яких звичайний урок перетворюється в сорокахвилинну, корисну, захоплюючу подорож, де здійснюється міжпредметний зв’язок , який забезпечує формування в учнів єдиної наукової картини світу, цілісного уявлення про нього.[1,36]

У психології молодший шкільний вік виділяють як етап найбільш інтенсивного розвитку мислення, коли вперше виникає внутрішня інтелектуальна діяльність. Втрачене в цьому віці надолужити потім важко або й зовсім неможливо.[15, 12]

Таким чином, саме вчитель початкових класів повинен вчити дитину так, щоб не згасло бажання вчитися, озброїти вмінням, необхідними в подальшому навчанні.[15,14]

Адже зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення і які уміють мислити. А мислення активізується, якщо перед учнями виникають запитання, на які вони відразу відповісти не можуть. На уроці діти повинні досліджувати, міркувати, задавати питання і діставати на них відповіді, творчо осмислювати пройдене. У школяра обов’язково треба підтримувати прагнення до творчості. [2, 34]
Методи і прийоми з ТРВЗ-педагогіки роблять навчання особливо цікавим і привабливим. [22,7]

На основі теорії розв’язання винахідницьких завдань ( ТРВЗ ) я працюю над розвитком творчої уяви учнів . Керована фантазія дозволяє людині швидше і простіше адаптуватися до швидко змінюваних умов

Навчальний курс математики – курс інтегрований. У ньому об’єднані арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал.

Для розвитку творчого мислення на уроці математики використовую такі завдання:

Знайди об’єкт:

– Пропонується ряд геометричних фігур, серед яких учні знаходять загадану

Фігуру.

Попрацюй з Блоками Дьєнеша

 – Виклади птаха з геометричних фігур; (Символічна синектика – використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок.)

Визнач вік людини:

(наводиться опис вчинків людей, що характеризують їх вік). Наприклад:
Машу взяли в зоопарк. От вовк. Маша його одразу впізнала:
– Ти чому трьох поросят з’їв?
Вовк мовчить.
– Ти чому трьох поросят ображав?
Вовк піджав хвоста.
– Ось і сиди в клітці, поганий сірий вовк!
Вовк відвернувся.

 – Значить, йому соромно. Значить, він більше не буде.

   Скільки років Маші?

.Логічна гра „П’ятий зайвий”

„Помідор, яблуко, пиріжок, пароплав, повидло” („пароплав- не їстівний, „яблуко” – не починається на букву п).

«Математичні кола» ( Круги Луллія)
На одному з кіл цифри до п’яти, на другому – предметні картинки з відповідною кількістю предметів.
«Випала цифра 1, давай з тобою знайдемо, що у нас одне».

«Знайди відмінності» Чим відрізняються та чим схожі подані вирази:

       3+7             5+1         8-2       6-3

 3+8             6+1         9-2       7-4

«Знайди закономірність»  Продовжити поданий ряд чисел

2,  4,  6,  8,  10,….,…

3,  7,  11,  15,……

Порівняй вирази, знайди загальне й сформулюй нове правило:

0+1

2+3

3+4

4+5

Висновок: сума двох послідовних чисел є число непарне.

Розташуй цифри 4, 6, 8 різними способами

Гра «Так чи ні»

0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

-Загадуємо одне з чисел і пропонуємо дітям відгадати його за допомогою запитань і відповідей «так» і «ні». Наприклад: це число 50? Ні. Це число від 50 до 100? Ні. Це число менше, ніж 50? Так. Це число 20? Ні. Це число більше, ніж 20? Так. Це число між 20 і 40? Так. Це число 30? Так.

На уроках математики корисні і творчі завдання на розвиток продуктивного мислення.

а).Користуючись цифрами від 1 до 9 і знаками дій, напишіть число 100, виконуючи умову, що цифри треба писати по порядку.

б)Братові 7 років, а сестрі 5 років. Скільки років виповниться сестрі, коли брату стане 10 років.?

в) Сьогодні середа. Який день тижня буде через 5 днів?   ( див. Додаток Д)

Розвязання нестандартних задач потребує нестандартного мислення.

а).Перша хатка була з високим дахом і маленьким вікном, друга хатка – з

високим дахом і великим вікном, а третя – з низьким дахом і великим

вікном. Ганнуся і Марійка жили в хатках з великим вікном, а Марійка і
Оля – у хатках  з високим дахом. Потрібно відгадати, в якій хатці живе
кожна лялька?
б).Летіли гуси, а назустріч їм – гусак. «Добридень, десять гусей!» - мовив
він. «Ні, нас не десять. Якби ти був з нами, та ще двоє гусей, тоді було
б десять», - відповіли гуси. Скільки летіло гусей?
в).Білочка принесла шишки та горішки, всього чотири плоди. Горішків було
більше, ніж шишок. Скільки шишок і скільки горішків принесла білочка?
г).Надворі гралося 5 дітей. Коли двоє хлопчиків пішло додому, то серед
дітей, які залишилися, більше стало дівчаток. Скільки спочатку гралося
дівчаток і скільки – хлопчиків?

Рішення таких задач знайомить учнів з різними способами міркувань при розв’язанні  проблем, сприяє поступовому переходу до більш розвинених форм аналізу і синтезу

Щоб в учня виробилось ставлення до людей, до себе, розвивались творчі здібності, треба, щоб оточуюче життя, його діяльність вимагали від нього активного вияву цього ставлення.

Одним із ефективних засобів є розв’язання математичних задач.

Для досягнення максимальних  позитивних результатів доречно розділити клас на групи і кожній групі дати своє завдання відповідно рівню їх знань.

Робота в групах. У вазі 6 жовтих і 2 зелених яблука, 3 з’їли. Скільки яблук залишилось?

Завдання 1 групі (діти з початковим рівнем навчання „Кошенята” Розв’язати задачу
Завдання 2 групі (середній рівень навчання)» Білочки»

„Білочки”

Розв’язати задачу 2-ма способами.
Завдання 3 групі (високий рівень навчання) „Лисички» Змінити задачу, щоб вона розв’язувалась 3-ма способами й розв’язати її.

Намагаюся підбирати задачі так, щоб вони мали кілька способів розв’язування. Вимагаю від учнів, щоб було знайдено всі способи.

Задачі з логічним навантаженням розвивають логічне мислення , потребують уваги і зосередженості..( див. Додаток Е)

Наприклад:

Сергій на запитання, скільки йому років, відповів, що йому разом з Петриком тепер 36 років, а 6 років тому він був старший за Петрика утричі. Скільки років Сергієві тепер? (24р.)

Задача повинна бути подана в такій формі, щоб вона стала не тільки зрозумілою, але і привабливою для дітей. Підійдуть такі форми:

– завдання людини престижної професії (попередньо можна коротко розповісти про професії або про автора завдання. Якщо постаратися, будь-яку професію можна “подати” дітям).

Завідомо престижні для цього віку професії: сищика, мандрівника, космонавта, казкаря (фантаста).
– відома форма “і тут з’явився винахідник”;
– перенесення умов завдання в фантастичну площину (минуле, майбутнє, інші світи);
•- “приміряти” умови задачі на себе (“Ми – нафтовики, буримо свердловини”, з’ясовуємо коротко, для чого і як буримо. – “Виникла у нас з вами така задача…”).

Я вважаю, що мета навчання математики полягає в засвоєнні учнями математичних знань, умінь, навичок і умінні застосовувати математику в навколишній дійсності. Тому намагаюся, щоб зміст завдань був пов’язаний з життям і ніс додаткову корисну інформацію.

1.Середній надій корови за добу становить 15 л молока. Скільки молока дадуть 23 корови за 7 місяців?

2 У свиней період виношування дитинчат триває 3 місяця 3 тижні і 3 дня.Це в 3 рази довше, ніж період вигодовування.. Яка тривалість вигодовування поросят?.
Часто на уроках математики  для розвязання задач і різного роду математичних завдань застосовую прийоми фантазування.
1. Чарівник Плутанина переплутав числа від 1 до 10. Допоможіть йому розставити їх у порядку зростання.
2. Чарівник Перенесення часу пропонує вам завдання: Владику 5 років, він ходить у дитячий садок. Приходить чарівник і переносить його на 3 роки вперед. Скільки років буде Владику і що він буде робити?
3. Допоможіть чарівникові Зупинки часу вирішити завдання: Ромі 5 років, а його другу Мишкові 7 років. Прийшов чарівник і зупинив час для Міші, а на Рому його чари не подіяли. Пройшло 2 роки. Скільки зараз років Ромі? Скільки років Міші?
При роботі над складом числа використовуємо образ чарівника Дробу.

4. Чарівник роздробив число 80 на круглі десятки. Назви їх

5.Допоможи об’єднати два трикутника, щоб вийшов квадрат.

На уроках ознайомлення з многокутниками учні збирали скарбничку геометричних фігур, а потім на основі її аналізу конструювали визначення багатокутника і розбивали багатокутники на групи. В результаті такої роботи кожен учень склав морфологічну скриню геометричних фігур.

 

 

 

 

ознаки Немає кутів      3 кута      4 кута    5 кутів    6 кутів Багато кутів
 

 

 

 

 

приклади

назва Небагато кутник трикутник Чотири-кутник п’яти-кутник Шести-кутник Багато-кутник

Подальша робота проводилась за класифікацією кожної підгрупи багатокутників. Наприклад, на основі зібраних скарбничок чотирикутників були введені поняття прямокутника, квадрата, ромба, трапеції, розглянуто їх істотні ознаки. Робота з скарбничкою триває всі 4 роки. У 4 класі доповнили її об’ємними фігурами (конус, циліндр, багатогранники), провели класифікацію многогранників (піраміда, куб, прямокутний паралелепіпед). А нещодавно звернулися до скарбничці 2-го класу і, використовуючи знання, набуті в четвертому класі, побудували класифікацію трикутників за видами кутів і сторін і з її допомогою ввели поняття рівнобедреного, рівностороннього, різностороннього трикутників, а також гострокутного, тупокутного і прямокутного.
Така робота дозволила усвідомити поняття «багатокутник», «багатогранник», підвищити пізнавальну активність учнів на уроках математики. Учні з цікавістю почали шукати в навколишніх предметах багатокутники і багатогранники. Намагалися перетворювати багатокутники в багатогранники і цікавилися, а як називається такий вид багатогранника (наприклад, якщо зробити об’ємну фігуру, що складається з трапецій або ромбів).
На своїх уроках намагаюся виховувати в учня здатність розуміти зміст поставленого перед ним завдання, вміння правильно, логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. Вчу аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, критикувати,схематизувати, чітко виражати свої думки, з іншого боку – розвивати уяву й інтуїцію (просторову уяву, здатність передбачати результат і вгадати шлях рішення). Інакше кажучи, математика потрібна для інтелектуального розвитку особистості.[14, 11]

Творча діяльність учнів не обмежується лише придбанням нового. Робота буде творчою, коли в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові задачі, і вони самостійно вирішуються за допомогою набутих знань.

      Морфологічний аналіз сприяє розвитку рухливості мислення, формуванню вміння знаходити безліч варіантів вирішення проблеми. Починати роботу слід з «чарівної доріжки, по якій подорожує «герой». «Герой» – це цифра; якщо у неї гарний настрій, обводимо її червоним кольором. Це число збільшується, коли зустрічається з іншими числами. Якщо настрій у цифри поганий, обводимо її синім кольором – це число віднімається або на нього ділимо…
Великі можливості для розвитку творчої діяльності учнів надають фактичні роботи учнів. У процесі їх виконання учні вдосконалюють свої знання, виробляють уміння користуватися ними, виявляють зв’язок математики з життям

На уроках математики ми моделюємо, креслимо геометричні фігури та схеми,обчислюємо площу та об’єм фігур, складаємо та розв’язуємо різного виду завдання, головоломки, кросворди. Все це сприяє розвитку логічного мислення, активує  асоціативні  та творчі здібності учня, пробуджує допитливість, розвиває самостійність, впевненіст у своїх силах.[14, 31]

На уроках математики при вивченні різних геометричних фігур, математичних виразів з’являється нова термінологія, котра нелегко засвоюється учнями. У зв’язку з цим, в усні вправи включаю завдання: опишіть фігуру, малюнок, по- різному прочитайте математичні вирази, використовуючи математичну термінологію. Таким чином розвивається не тільки розум, але й мовлення.

Величезне значення для розвитку творчої діяльності учнів відіграють
дидактичні ігри, які я використовую на різних етапах уроку.

(див. Додаток Є)
Гра – творчість, гра – праця. У процесі гри у дітей виробляється звичка мислити самостійно, прагнути до знань, з’являється почуття власної гідності, почуття співпереживання за іншого. Захопившись, діти не помічають, що навчаються пізнавати, запам’ятовують нове.[15,27]
Учні, беручи участь в грі, отримують нові знання, уміння та навички і повторюють, закріплюють, перевіряють раніше отримані знання.[7] Ігри підбираю продумано і проводжу їх тоді ( на тому етапі уроку), коли впевнена, що користь буде максимальною. Старанно підбираю ігровий матеріал, спрямовуючи активність дітей у певне русло.
Не можна вважати, що використання ігрових ситуацій на уроці дає можливість учням оволодіти математикою «легко і просто». Легких шляхів у науці немає. [15,14]  Але я намагаюся зробити як найбільше, щоб зацікавити дітей, а тим самим полегшити їх шлях у чудовий світ математики.
Привчаю дітей до творчої праці,привчаю думати, щось самостійно вишукувати, самім знаходити якісь рішення,творчо підходити до кожного завдання.Тому що саме в школі закладається основа творчих здібностей людини.
Одним з цікавих прийомів методики ТРВЗ, який застосовую на своїх уроках, є складання казок, дійовими особами яких стають математичні об’єкти. (див.ДОДАТОК Ж)

А також на основі знайомих казок складаються цікаві задачі

1.Тікаючи від Вовка, Заєць заплутував сліди навколо 17 дерев. Вовк загубив Зайця біля 12 дерева. Наскільки дерев більше оббіг Заєць, ніж Вовк?

2.На першому дереві висить – 110 бананів, на другому – в три рази більше, а на третьому сидить Мауглі і їсть банани зі швидкістю 44 штуки за хвилину. Скільки часу буде потрібно Мауглі, щоб спустошити перші два дерева?

3.Червона Шапочка несла для бабусі 10 пиріжків з м’ясом і 9 пиріжків з капустою. По дорозі вона зустріла Вовка і пригостила його  двома пиріжками з м’ясом.Скільки пиріжків Червона Шапочка принесе бабусі?
Це один із способів розвитку творчої уяви учнів. Казки і задачі складені учнями, показують, що у дітей розвиваються вміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати.

Щорічно перевидаються наші підручники , але як і раніше вчителі скаржаться , що за цими підручниками неможливо творчо вчити. У ТРВЗ технології існують прийоми, що дозволяють цікаво працювати з навчальними текстами і завданнями.[8]

Прийом 1 : Аналіз логічних збоїв.

«Якщо із суми відняти один з доданків і вийде другий доданок , значить додавання виконано вірно ».

Питання :

-Яким чином при вирахуванні вийшли доданки , адже назви компонентів віднімання звучать по -іншому?

-Чому написано саме так , чи немає в цьому помилки , і якщо є , то як її можна виправити ( запропонуйте своє формулювання ) .

Прийом 2 : Пошук багатоваріантності у формулюванні завдань .

«Зроби креслення і виріши задачу»

З двох міст , довжина шляху між якими 240 км , одночасно в одному напрямку виїхали автомобіль і автобус. Швидкість автомобіля 80 км / год., а швидкість автобуса 56 км / ч. Скільки кілометрів буде між ними через 2 години ? ». ( Математика 4 клас )

Питання :Чому до цього завдання можна зробити не один , а два креслення ?

(можна зрозуміти , що попереду рухається автобус і тоді автомобіль наздоганяє його, а можна зробити креслення , що попереду рухається автомобіль , а автобус відстає і тоді відстань між ними буде збільшуватися)

Іноді можна почути, що математика складна, суха і нецікава наука. Людей, які люблять математику, це вражає й ображає. Математика сувора, але красива й глибока, як чиста криниця. А завдання – вчителя і полягає в тому, щоб розкривати перед учнями її емоційний бік, чуйну і вродливу стать. Як краще цього домогтися?

Красивими, цікавими уроками. Уроками, які пробуджують цікавість і працьовитість, фокусують увагу і зосередженість. Отже, нестандартний урок. Він не вкладається в рамки виробленого і сформульованого дидактикою. На цьому уроці можна не дотримуватись чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи.Такий урок для дітей – це можливість розвивати свої творчі здібності та особистісні якості, оцінити роль знань і побачити їх застосування на практиці, відчути взаємозв’язок різних наук; це самостійність і зовсім інше ставлення до своєї праці  [22,39]
Для вчителя нетрадиційний урок – це можливість для самореалізації, творчого підходу до роботи, здійснення власних ідей. ( див. Додаток З, И)

Позакласна робота з математики дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики. Тому математичні вікторини, змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей[2,58]

Постійне створення умов, при яких виникає зацікавленість, урізноманітнення форм навчання забезпечує  розвиток глибокого пізнавального інтересу, мислення, уяви, а це і вирішує все у навчанні. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов’язаний з гостротою сприймання навколишнього світу з увагою, пам’яттю, мисленням і волею. [2, 58]

Використання різних прийомів ТРBЗ на уроці дають  позитивні результати у навчанні.Роблять урок емоційним, створють позитивне ставлення до вивчення предмету, стимулють самостійну діяльність учнів, привчають  учнів самостійно мислити, викликають в них віру у власні сили і розума, виховують впевненість у своїх можливостях.

2.3. .  ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТРВЗ (ТЕХНОЛОГІЇ  РОЗВ’ЯЗАННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ) НА УРОКАХ  ПРИРОДОЗНАВСТВА

Молодші школярі дуже допитливі. Вони вичитують, видивляються, випитують масу фактів про рослини, тварин, космічні тіла. В результаті такої бурхливої активності діти часом знають дуже багато, а розуміють дуже мало. Вони можуть легко оперувати назвами планет, перераховувати види вимерлих динозаврів і назви складних речовин, але при цьому не здатні відповісти на елементарні питання про будову світу.

Пояснюється це просто: у дитини немає ще в голові «матриці» в яку можна укласти нову інформацію. І якщо факти, що вразили дитину, не знаходять в його голові «своєї полички», вивчення навколишнього світу, по суті, не відбувається.[15,24]

Використання ТРВЗ-технологій на уроках природознавства допомагають будувати системну картину світу.[ 15,26 ]
Протягом тривалого періоду навчання в школі орієнтувалося на формування, перш за все знань, умінь і навичок, носило репродуктивний, інформаційний характер. В даний час відбувається переорієнтація освіти на розвиток творчих якостей особистості.[2, 9]

Оптимальною формою розвитку креативності, творчого мислення, уяви у дітей молодшого шкільного віку є система творчих завдань. Це те, що змушує дитину думати, творити, фантазувати. Кожне творче завдання вимагає певних розумових дій, які входять в алгоритм методу ТРВЗ або РТМ (розвиток творчого мислення). Система таких завдань і є основним засобом оволодіння методами творчості і веде до розвитку в них творчих здібностей. [6]

Спираючись на Триз-педагогіку, я обрала для себе систему вправ, які застосовую на уроках природознавства.
Одним із видів роботи на уроці природознавства (Тема «Домашні тварини».) доцільно провести «аналіз об’єкта» за алгоритмом:

1. Хто це?
2. З яких частин складається тіло?
3. Де живе?
4. Що треба об’єкту, щоб він ріс? Яким він став? Чим відрізняється
від минулого об’єкта?
5. З яких частин складається тіло?
6. Де тепер основне місце проживання?
Зробіть висновок, що необхідно для життя будь-якої живої істоти.

      Дуже актуальні розвиваючі ігри на основі лінійної задачі “ТАК – НІ”, Наприклад:

Тема: “Тваринний світ”
На дошці вивішую картинки із зображенням різних представників тваринного світу (картинки повинні включати зображення представників різних класів)
Завдання:
1. “Що ми знаємо?”

Характеристика тварин за планом
– хто це зображений?
– характеристика представника тваринного світу
– місце проживання
– енциклопедичні відомості про нього.
2.Гра “Хто більше…” (підібрати слова, що відносяться до характеристики однієї з тварин, наприклад, білого ведмедя).
3.Гра “Навпаки” (вказую  на картинку і називаю якесь значення ознаки. Діти знаходять картинку з протилежним значенням тієї ж ознаки)

Наприклад, ведмідь кудлатий. А змія – гладка. Заєць білий. А чорний кріт.
4. Гра “Побудуй ряд” (за ознакою, що дав учитель, діти з картинок будують серійний ряд від самого… до самого… )

Наприклад,

– від найбільшого до найменшого,

– від самого небезпечного до самого безпечного для людини, і т.д.)

2. Варіанти звуження поля пошуку при відгадуванні.
.1. Робота з ознаками, значення яких розташовано в ряду
– Від самого небезпечного для людини до самого безпечного,
– Від самого великого до самого дрібного,
– Від самого пухнастого до самого гладкого,
– Від самого сміливого до самого полохливого…

2. Робота з ознаками, які НЕ розміщуються в ряду:
1. Гра з набором ознак за різними підставами:
– Це домашня тварина?
– Це хижак?
– Це ссавець?
– Це тварина найвища?
– Це тварина гладкошерста?
– Це тварина небезпечніша для людини, ніж…?

Освоєння методу дихотомії у грі “Так-ні”

Дихотомія – метод ділення навпіл, використовуваний для колективного виконання творчих завдань, що потребують пошукової роботи, представлений у педагогічній діяльності різними типами гри “Так – Ні”.
– Перерахуйте відмінності органів почуттів загаданої тварини, що знаходиться серед представленого на аркуші ряду (тема: “Органи почуттів”)

-5 очей, і всі на руках (морська зірка);
– тварина, у якої знаходиться орган нюху на язиці (змія);
– тварина, яка “бачить” носом (дельфін);
– тварина, у якої немає очей, ніг, вух, але вони можуть “бачити” шкірою (дощові черв’яки);
– тварина, що має органи дотику і нюху на вусиках (метелик);
– тварина,яка не розрізняє кольорів, у якої орган дотику знаходиться на вусах (кішка);
– тварина, якій ніс може замінити очі (собака);
– цій тварині зір замінює слух і голосові органи
(кажан);
– тварини, які чують всім тілом і можуть знайти дорогу по запаху  (риба);
– тварина, у якої органи нюху і дотику знаходяться на лапі (слон);
– у цих тварин дивовижний зір – дуже широкий кут зору, що дозволяє бачити все навкруги (птиці);
– очі цієї тварини краще бачать вночі, ніж вдень, чуйні вуха чують здобич з далекої відстані (сова);
– тварина, у якої органи почуттів дуже схожі з органами почуттів людини (мавпа).

Такі завдання розширюють кругозір., пробуджують в учнів допитливість. налаштовують дітей звертатися до довідкової та енциклопедичної літератури, здобувати знання самостійно. А відомо, що ніяка інформація так не запам’ятовується, як та, яку ви здобули самі.

Діти молодшого шкільного віку дуже люблять казки, як слухати так і складати їх на уроках. (див. Додаток К)

На уроках природознавства ми часто працюємо з казками. Одним з ТРВЗовських методів роботи над казкою є «Метод контрольних запитань». Наведу приклад.

Тема «Органи почуттів»

 Робота над казкою за Методом контрольних запитань

Коли це сталося? Давно, недавно…
Де все відбувалося? В одній країні – далекій стороні…
Хто головні герої? Жили-були міста: Зір, Нюх, Смак, Слух, Дотик.

Жили дружно, один одному допомагали. Де очі не догледіли – вухо почуло. Де ніс не відчув, очі побачили, та руки допомогли. Так, дивись, знову біда стороною пройшла.
(– А насправді так буває? Висновок 1: Органи почуттів тісно взаємопов’язані між собою.)

Що з ними сталося? І ось одного разу несподівано напала невідомо з якого боку на міста страшна хвороба.
Як вони вчинили? Стали міста думу думати, як перемогти біду. Хто з них найважливіший і здолати біду зможе? (- А як би ви вчинили на їх місці?)
Зір став переконувати всіх, що він все бачить навколо і повідомляє іншим, а значить, йому і бути головним – його і всі повинні слухатися, тоді здолати біду зуміємо. Місто Нюх від хвилювання так розболівся, що навіть запахи перестав відчувати і сказав, що тепер, він вже нічим допомогти не зможе. А Смак став говорити, що найголовніше в житті – це діти, а діти люблять солодке, а краще за нього ніхто в цьому не розбирається, значить, мені й рятувати міста від напасті. Слух заперечив, що ніхто без нього нічого не почує, а значить, йому і рятувати всіх. Місто Дотик так розреготався, що аж мурашки по шкірі побігли.

-Ех, ви бачите, чуєте, але без мене ви холодне від гарячого відрізнити не зможете, або окропом ошпаритесь, або взимку замерзнете і не відчуєте.
(- Чи можуть органи почуттів обійтися один без одного? Висновок 2: Органи чуттів, при необхідності можуть частково замінити один одного.)

Що з цього вийшло? Сперечалися вони три дні і три ночі, так і не домовилися, а хвороба не відступає, стає все сильніше.
Що сталося далі? І раптом по містах пройшла звістка, що в сусідній країні, недалекій стороні живе мудрець Мозок. Він все про всіх знає і завжди приходить на допомогу.
Як вчинили герої? Вирішили Зір, Нюх, Смак, Слух, Дотик, потайки один від одного, до мудреця за порадою відправитися. А, повернувшись, виграти суперечку між містами. І ось вони знову зібралися посперечатися. Кожен повернувся від Мозку впевнений у своїй правоті. Всіх мудрець назвав важливими і необхідними. Задумалися міста, як же їм здолати хворобу, якщо всі будуть головними. Зрозуміли органи чуття, що, захотівши стати головними, без поради мудреця їм не обійтися. Кожен з них частину справи знає, а спільною справою керувати не може.
Чим все закінчилося? І вони вирішили довірити правління Мозку. І попросили мудреця допомогти їм здолати хворобу. Недарма кажуть: сильніше всі разом, коли кожен на місці.
(-А як насправді здійснюється управління органами почуттів?    Висновок 3: Органами почуттів керує мозок. – Придумайте назву до казки.)

Одним із видів роботи на уроці природознавства є «Мозковий штурм» (МШ). Це побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. На уроці МШ може виникнути не заплановано, при вирішенні якої-небудь екологічної задачі або обговоренні природного об’єкта, під час гри-заняття або у вільній діяльності. Особливості проведення МШ полягають у тому, що учні самі по ходу обговорення коригують висловлені ідеї, аналізують їх. Найбільш ефективно його використання на етапі ознайомлення з об’єктом,формування про нього поняття та екологічного ставлення до нього.
Наприклад, «необхідно виділити із запропонованих рослин Криму ті, які відносяться до грибів, потім ті, які відносяться до ягід…» (при обговоренні будь-якого питання бесіди). Мозковий штурм часто використовую при роботі в групах. Наприклад,

– виділити спільні та відмінні ознаки об’єктів побуту народів Криму.

(а саме,що спільного, чим відрізняються національні костюми, посуд, страви українців, росіян, кримських татар тощо)…

В 1-му класі при знайомстві з твердими, рідкими і газоподібними тілами природи використовую відому ТРВЗ модель «Метод Маленьких Чоловічків»

.- Уявімо собі, що всі предмети, речовини, все живе і неживе навколо нас складається з маленьких-маленьких чоловічків. Люди ведуть себе по-різному. Чоловічки твердих тіл (каменю, дерева) міцно тримаються за руки. Руки у них сильні – ні розтиснути, ні зігнути. Ось чому тверде тіло не змінює форму. Чоловічки рідини за руки не тримаються: стоять щільно поряд один з одним, переминаючись з ноги на ногу. Ось чому рідина не тримає форму. Але якщо наповнити склянку “рідкими” чоловічками, нових мешканців туди вже не додати: чоловічки адже стоять щільно один до одного, вільного місця між ними немає. Є ще газоподібні чоловічки. Ці непосиди, вони розташовані досить далеко один від одного, весь час перебігають з місця на місце, стикаючись лобами. Зате в склянку, де, здавалося б, повно газоподібних чоловічків, цілком можна додати ще стільки ж (згадаймо: відстані між чоловічками великі.) Вдунем ще повітря в склянку – чоловічки потісняться, стануть трохи щільніше, тільки і всього.

Кілька дітей, що вийшли за бажанням до дошки, з задоволенням демонструють поведінку маленьких чоловічків в твердих, рідких і газоподібних речовинах. Можна ввести поняття “м’яких” чоловічків: вони тримаються за руки, але руки їх легко гнуться (чоловічки тканини, поліетилену, паперу).
Також використовую на уроці загадки з маленькими чоловічками.
– Вгадайте, що це: зовні – тверді чоловічки, всередині – тверді упереміш з рідкими, а в центрі – знову тверді. (Це може бути вишня, слива, персик в розрізі, а може бути і озеро: у центрі – великий острів, ближче до берега – дрібні острови).

Учні самі здогадались і дали  відповідь на питання: «Чому крізь тверде тіло не можна провести руку, а крізь рідке можна? Чому рідина приймає форму посудини? Чому запах парфумів поширюється по всій кімнаті?»

Далі йде виконання завдань, результатом яких є подання об’єкта “зсередини” або пояснення явища з допомогою маленьких чоловічків. Ці завдання,даються в темах: Кругообіг води в природі”, “Звідки береться вода?”, “Вода в космосі” та інш.

При знайомстві з Сонячною системою (3 клас) дуже знадобився «Системний ліфт». На прикладі ліфта ми актуалізували необхідні знання і перейшли до вивчення нового матеріалу:
«Клас → перший поверх → школа → вулиця Корявка → 2 мікрорайон → місто Армянськ → АРКрим → Україна → материк Євразія → планета Земля → Сонячна система → галактика Чумацький шлях → Всесвіт».
Школярі з першого класу з нетерпінням чекають такі уроки природознавства, з задоволенням відкривають для себе нові знання. І я впевнена, що ці знання вони будуть використовувати тільки на благо навколишнього світу.
     Наступний метод –  «Синектика».  Автор синектики – Вільям Дж.Гордон (США, 50-ті роки).[19,47]  Головне, за новою, незвичною проблемою, ситуацією побачити щось знайоме і, отже, розв’язати відомими засобами.

Основними прийомами проблемного навчання стали різні види аналогій, які використовую на уроках:

а) пряма (подумайте, як вирішується завдання, схоже на дане);
б) особиста або емпатія (спробуйте ввійти в образ цього об’єкта і міркуйте з його точки зору);
в) символічна (дайте в двох словах образне визначення суті завдання);
г) фантастична (рішення задачі казковими героями з допомогою казкових коштів).[ 7 ]
Аналогії у всіх видах розширюють емоційний прояв дітьми свого ставлення до світу природи, розвиток емпатії, стимулювання уяви, інтелектуалізації емоцій.[ 15,15 ]
На уроках природознавства вчу дітей знаходити незвичайне у звичайному (форми дерев, чагарників…).Вчу «хвалити» рослини, «роздавати компліменти» комахам, що живуть у Криму чи в Україні,знаходити незвичайне у поведінці тварин, милуватися краєвидами Криму та інш.

Символічна синектика – використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок.

Приклад:

–      зобразити за допомогою символів пори року.

Складним засобом активізації творчого мислення є метод фокальних об’єктів. Суть цього методу – в перенесенні ознак кількох випадково вибраних об’єктів на той, що розглядається. Внаслідок цього виходять незвичайні сполучення, а велика кількість варіантів дає можливість вибору. Наприклад:
1. Слово з теми «Різноманітність рослин».

Слово:                                 ДЕРЕВО

Два сторонніх слова:      СУКНЯ      ВАЗА

Ознаки:                       Нарядна     Висока

Гарна         Скляна

Кольорова Струнка

На основі поданих слів склади розповідь про ДЕРЕВО: Дерево нарядне – ялинка взимку. Вона висока і струнка. На ній – кольорові скляні іграшки.

2.-Придумай нову годівничку для птахів за методом фокальніх об’єктів.

Слово:      ГОДІВНИЧКА (далі працюємо так само, як зі словом дерево)

      «Морфологічний аналіз» – метод розвитку творчості, мета якого – виявити всі можливі варіанти вирішення даної проблеми, які можуть бути втрачені при простому переборі варіантів. Для цього учні будують «морфологічну таблицю». Метод дозволяє почати формування прагматичного і раціонального ставлення до природних ресурсів.
Наприклад, при розгляді теми «Використання деревини» зазначаю, що деревину можна замінити іншими матеріалами (скло, тканина, метал, пластмаси) або знайти інший спосіб раціонального використання дерева.
За допомогою морфологічного аналізу складаються і вирішуються екологічні завдання. Наприклад, «Як вижити тваринам і рослинам  при забрудненні навколишнього середовища» при вивченні теми «Рослини і тварини червоної книги Криму і України».

У своїй педагогічній практиці використовую метод «Емпатія» – поставити себе на місце іншого, передати його думки, почуття.

ПТАХ:

– Де тобі краще за все жити?

– З ким би ти хотів дружити?

– В що одягаєшся?

– Про що мрієш?

– Навіщо багато літаєш?

– Де відпочиваєш?

– Хто твої друзі?

– Хто вороги?

– Що любиш найбільше?

Метод «Добре – погано» вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості

бачити обидві сторони: позитивну і негативну.

ПТАХ

Добре – знищує шкідливих комах

Погано – знищує врожай

Добре – радує співом

Погано – заважає спати

Добре – можна тримати вдома і дружити з ним

Погано – дорого коштують і т.д.

Успішно використовую «метод каталогу», мета якого – навчити дитину зв’язувати в єдину сюжетну лінію навмання обраних героїв і дії. Дитина може зв’язувати в єдиний змістовий ланцюжок навмання вибрані слова і достатнім ступенем достовірності пояснити це з’єднання, отримавши при цьому продукт у вигляді казки чи історії, Потрібно навмання відкрити будь-який каталог (словник, книжку тощо), взяти будь-яке слово і “зістикувати” його з вихідним словом – назвою системи, яку треба вдосконалювати. Отримане поєднання потрібно розвинути, використовуючи різні поєднання, і з моєю допомогою зібрати  в єдину сюжетну лінію. І в результаті ми отримуємо нові цікаві розповіді ,казки, легенди, про унікальні природні об’єкти та визначні природні пам’ятники культури Криму, України.

На таких уроках діти фактично вільно виявляють свою уяву і фантазію, не погодившись ні з законами реальності, ні з законами жанру творчої діяльності, і самий «слабкий» учень може відчути свою значимість, повірити в свої сили, відчути себе творцем.
Використання елементів ТРВЗ технології на уроках природознавства робить педагогічний процес ефективним, формує системно-діалектичне мислення, самостійність учнів, поглиблює їх предметні знання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ
Основне завдання ТРИЗ-педагогіки в наш час – не втратити підростаюче покоління. Зробити так, щоб нормальні діти не стали духовними інвалідами.[7]

В процесі використання у навчанні технології ТРВЗ формується стиль мислення, спрямований не на придбання готових знань, а на їх самостійну генерацію; уміння бачити, ставити і розв’язувати проблемні завдання у своїй галузі діяльності; вміння виділяти закономірності, виховання світоглядної установки сприйняття життя як динамічного простору відкритих завдань.[1,68]

Результатом навчання у початковій школі має стати формування в учнів «уміння вчитися», тобто формування у них загальнонавчальних навичок та здатності до самоорганізації своєї діяльності, що дозволяють вирішувати різні навчальні завдання. ТРВЗ забезпечує можливість кожному учневі самостійно здійснювати діяльність навчання, ставити навчальні цілі, шукати і використовувати необхідні засоби і способи їх досягнення, вміти контролювати і оцінювати навчальну діяльність і її результати, створює умови для розвитку особистості та її самореалізації.[7]

У своїй роботі я ставила перед собою мету показати, як використовуючи елементи ТРВЗ-технологій на уроках в початковій школі створити умови для повноцінного інтелектуального та психічного розвитку дітей; створити умови для прояву і розвитку индивидуальних здібностей кожної дитини; формувати творчу особистість; розвивати у дітей інтерес до навчання, вчити вчитися.

Мені вдалося успішно вирішити поставлені завдання. Мої учні поважають думку і судження інших, не бояться проявляти творчість, їх не лякають допущені помилки і проблемні ситуації. Завдяки іграм, вправам, прийомам фантазування вдалося розвинути в учнів творчий початок. Діти ростуть впевненими у своїх силах і здібностях. Учням прищеплені навички творчого, продуктивного мислення на рівні здібностей міркувати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати. У дітей добре розвинена пам’ять , увага, творча уява,зазначається позитивне емоційне ставлення до занять. Зросла пізнавальна активність, інтерес, фантазія; відповіді на уроках конкретні, логічно обгрунтовані; у дітей розширився кругозір, словниковий запас; вони відрізняються захопленістю, у них підвищений інтерес до вивчення предметів, бажання поповнювати знання.

Діти зростають творчими, креативними. Система роботи дозволяє добиватися стійких позитивних результатів. Мои учні є постійними переможцями всіх інтелектуальних конкурсів, предметних олімпіад                 (2012-2013 навчальний рік: олімпіада з української мови -1 і 2 місце по місту. Переможці – Болдирев Руслан. і Вильдяєва Єлизавета. Олімпіада з математики – 3 місце по місту. Переможець – Кузнецов Захар . Олімпіада з природознавства – 2 місце по місту. Переможець – Кузнецов Захар . Конкурс ім. Петра Яцика- 1 місце. Переможець Вільдяєва Єлизавета. Участники конкурсу « Колосок» стали переможцями у номінації « Золотий колосок» – 5 осіб, «Срібний колосок»-6; «Жартівливий колосок»- 9 осіб. Високі показники у конкурсі « Русский медвежонок» і. т. д…). Впродовж всього періоду навчання в школі. 75% выпускників моїх класів мають достатній і високий рівень навчальних досягнень, які підтверджуються в середній і старшій школі.Всіх моїх учнів об’єднує те, що вони вміють добиватися поставленої мети, творчо підходять до кожної справи, радіють своїм успіхам і успіхам своїх товаришів.

      Застосування ТРВЗ передбачає серйозні зміни в мисленні і в життєвій позиції людей. З дивовижною завзятістю ми готові відстоювати своє право на здійснення численних помилок.[1,13] Не меншою психологічною складністю є доказ того, що світ змінюється. З ще більшею працею вдається виробити активну життєву позицію: світ не просто змінюється, ти сам здатний його змінити. Методи. ТРВЗ стають елементом культури сучасної цивілізації, культури мислення людей.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Альтшуллер Г.С. Знайти ідею: Введення в теорію розв’язання  винахідницьких завдань. – 2-е изд., дод. – Новосибірськ: Наука. Сіб. отд., 1991.

2.Андреев В.І. Педагогіка: Навч. курс для творчого саморозвитку. – 2-е вид. – Казань: Центр інноваційних технологій, 2000.

3.Винокурова Н. Найкращі тести на розвиток творчих здібностей: книга
для дітей, вчителів та батьків. – М: АСТ-ПРЕС 1999.
4.Волина Ст. Весела граматика. -М: Знання, 1995.
5.Виготський Л. С Уява і творчість у дитячому віці. – М: Просвітництво, 1991.

6. Гин С. Розвиток творчих здібностей. – Гомель, 2005

7.Гин С.Учись по-ТРИЗовски. Как?? – Гомель, 2004

8.Гин С Хороший урок за поганим підручником. – Гомель, 2004

9. Задачи та вправи з розвитку творчої фантазії учнів. – М: Освіта. 1985.
10.Заика Е. В. Комплекс ігор для розвитку уяви/Питання психології. -1993. -2
11.Зельцерман Б., Рогальова Н. Учись! Твори! Розвивайся! -2 (Ігри для розвинена мислення, мовлення, спілкування, творчості). Методична розробка. – Рига, 1997.
12.Зельцерман Б., Рогальова Н. Учись! Твори? Розвивайся! – 3 (Ігри для розвитку мислення, мовлення, спілкування, творчості). Методична розробка. – Рига, 1998.
13.Корзун А. В. Весела дидактика: елементи ТРВЗ і РТВ в роботі з дошкільниками. – Мн.: Університетська, 2000.
14.Курбатов Ст. Як розвинути своє логічне мислення. – Ростов-на – Дону: Фенікс, 1997.
15.Мапогин І.. Рибникова В. Методи розвинення пам’яті, образного мислення,уяви. -М.: Ейдос, 1996.
16.Матюгин В. Ю. та ін Як розвинути увагу і пам’ять вашої дитини: Книга для дітей та їх батьків. – М.: Ейдос, 1995.
17.Мурашковська І. Н. Ігри для занять ТРВЗ з дітьми молодшого віку//«Педагогіка + ТРВЗ»: Зб. статей для вчителів, вихователів та менеджерів освіти. Випуск 2. -Гомель: ІПП «Сож», 1997.
18.Родари Дж. Граматика фантазії. -М: Прогрес, 1978.
19.РодариДж Казки. -М: Юнацтва. 1987.
20.Збірник загадок/Упоряд. М Т. Карпенко. – М: Освіта, 1988.
21.Страунинг А. М., Страунинг М. А. Ігри з розвитку творчої уяви по книзі Джанні Родарі «Граматика фантазії». – Ростов-на-Дону, 1993.

22. Сходинками  творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі /
Автори-упорядники: О.В.Лесіна, В.П.Телячук. – Х.: Вид. група «Основа»:
ПП «Триада+», 2007.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

No comments yet.